Податкове зобов’язання на аванс

13.5.2 Облік сум податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету та відшкодуванню з бюджету

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь — яким продажем товарів, робіт, послуг протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

За дебетом субрахунка 641 “Розрахунки за податками” (субрахунок “Розрахунки за податком на додану вартість”) відображаються суми податкового кредиту з ПДВ, на які має право підприємство, а по кредиту – суми податкових зобов’язань з ПДВ.

В кінці звітного періоду обороти по кредиту та обороти по дебету субрахунка 641 зіставляються. Якщо кредитовий оборот більше від дебетового, то різниця між ними дорівнює сумі ПДВ, яка підлягає перерахуванню підприємством в бюджет. Перерахування суми ПДВ в бюджет відображається таким записом:

Дебет 641 “Розрахунки за податками”(субрахунок “Розрахунки за податком на додану вартість”)

Кредит 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Якщо дебетовий оборот більший кредитового, то сума різниці між ними означає суму ПДВ , яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Зарахування на поточний рахунок суми відшкодування відображається записом:

Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Кредит 641 “Розрахунки за податками”

(субрахунок “Розрахунки за податком

на додану вартість”)

Приклад 13.5 За даними обліку на підприємстві э така інформація:

відвантажено продукції на суму 24 000грн. ( в тому числі ПДВ – 4 000грн.);

отримано від постачальника матеріали для виробництва на суму 2400 грн. (в тому числі ПДВ – 400грн.)

отримано авансовий платіж від покупця на суму 3 000 грн. ( в тому числі ПДВ – 500грн), податкова накладна була виписана.

перераховано постачальнику авансовий платіж за сировину в сумі 7200 грн.(в тому числі ПДВ – 1200 грн) та отримана податкова накладна;

Розрахувати суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету.

1) визначаємо суму податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ, грн.:

ПЗ = 4000+500 = 4500

2) сума податкового кредиту (ПК) з ПДВ становить, грн.:

ПК = 1200 + 400 = 1600

3) сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, грн. :

4500 – 1600 =2 900

Розглянемо на прикладах відображення в обліку сум ПДВ, у випадках, коли отримання попередньої оплати і відвантаження продукції , а також перерахування попередньої оплати та отримання матеріалів від постачальників відбувається в різних податкових періодах.

Приклад 13.6 Виробниче підприємство отримало 12.01.2008р. на поточний рахунок в банку передоплату від покупця на суму 900 грн. Відвантаження готової продукції покупцю було здійснено 15.02.2008 р.

Собівартість відвантаженої готової продукції дорівнює 400 грн.

Необхідно відобразити ці події в бухгалтерському обліку.

1) 12.01.2008.р.– отримання авансу від покупця, грн..

Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 900

Кредит 681 “Розрахунки за авансами одержаними” 900

2) 12.01.2008.р – нарахована сума податкових зобов’язань з ПДВ, грн.:

Дебет 643 “Податкові зобов’язання” 150

Кредит 641 “Розрахунки за податками” 150

(субрахунок “Розрахунки за податком на додану вартість”)

3) 15.02.2008 – відвантаження продукції покупцю , грн..

Дебет 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 900

Кредит 701 «Дохід від реалізації готової продукції» 900

4) 15.02.2008р.–списання раніше нарахованих зобов’язань з ПДВ, грн.:

Дебет 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 150

Кредит 643 “Податкові зобов’язання” 150

5) 15.02.2008 – списання собівартості реалізованої продукції,грн..

Дебет 901 «Собівартість реалізованої готової продукції 400

Кредит 26 «Готова продукція» 400

6) 15.02.2008 – закриття розрахунків з покупцем по отриманим авансам.

Дебет681 «Розрахунки за авансами одержаними» 900

Кредит 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 900

Приклад 13.7 Виробниче підприємство 10.01.2008р. відвантажило покупцю продукцію власного виробництва на суму 6000 грн. (разом з ПДВ). Собівартість реалізованої продукції 2500 грн. Оплату за дану поставку отримано 5.02.2008р. Необхідно відобразити ці події в бухгалтерському обліку.

1) 10.01.2008р. – відвантаження продукції покупцю , грн..

Дебет 361 “Розрахунки з покупцями та замовниками” 6000

Кредит 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 6000

2) 10.01.2008р. – нараховані податкові зобов’язання, грн..

Дебет701 “Дохід від реалізації готової продукції” 1000

Кредит 641 “Розрахунки за податками” 1000

(субрахунок “Розрахунки за податком на додану вартість”)

3) 10.01.2008р. – списання собівартості реалізованої продукції, грн.

Дебет 901 “Собівартість реалізованої готової продукції ” 2500

Кредит 26 “Готова продукція” 2500

4) 4.02.2008р. – отримання оплати за продукцію від покупців, грн..

Дебет 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 6000

Кредит 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 6000

Приклад 13.8 Виробниче підприємство перерахувало 05.01.2008р. передоплату вітчизняному постачальнику за комплектуючі вироби 2400 грн. (разом з ПДВ), а 07.01 2008 р. отримало податкову накладну, в якій вказана сума ПДВ – 400грн. Комплектуючі вироби були отримані від постачальника 10.02.2008р. Відобразити ці події в бухгалтерському обліку.

1) 05.01.2008р. – перераховано аванс постачальнику, грн..

Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами» 2400

Кредит311 «Поточні рахунки в національній валюті» 2400

2) 07.01.2008р. – отримана податкова накладна від постачальника, грн.:

Дебет 641 “Розрахунки за податками” 400

(субрахунок “Розрахунки за податком на додану вартість”)

Кредит 644 “Податковий кредит” 400

3) 10.02.2008р. – отримання комплектуючих від постачальника, грн.:

Дебет 202 “Купівельні напівфабрикати та 2000

Дебет 644 “Податковий кредит” 400

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 2400

4) 10.02.2008р – закриття заборгованості постачальника, грн.:

Дебет 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 2400

Кредит 371 “Розрахунки за виданими авансами” 2400

Приклад 13.9 Підприємство отримало від постачальників сировину 03.01.2008р.на суму 1500 грн.(в тому числі ПДВ 250 грн.).Разом з товарною накладною була отримана і податкова накладна на цю партію сировини. Оплату сировини здійснено 25.01.2008р.

Відобразити ці події в бухгалтерському обліку.

1) 03.01.2008р. – отримання сировини від постачальника, грн..

Дебет 201 “Сировина і матеріали” 1250

Дебет 641 “Розрахунки за податками” 1250

(субрахунок “Розрахунки за податком на

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 1500

2)25.01.2008р. – перераховано постачальнику кошти за отриману сировину, грн.

Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 1500

Кредит311 «Поточні рахунки в національній валюті» 1500

Облік розрахунків за авансами

Аванси — це грошова сума, отримана продавцем від покупця (замовника) згідно з відповідним договором, під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт чи надання послуг, фактично — під зобов’язання продавця (виконавця), які ще не почали виконуватися, в рахунок майбутніх платежів.

Здебільшого аванс отримується продавцем (виконавцем) для фінансування витрат, пов’язаних з виконанням зобов’язання перед покупцем (замовником).

Після виконання продавцем (виконавцем) своїх зобов’язань перед покупцем (замовником) — поставки матеріальних цінностей або виконання робіт чи надання послуг — сума авансу зараховується в рахунок остаточної сплати за відповідним договором на поставку матеріальних цінностей або виконання робіт чи надання послуг.

Передоплата (попередня оплата) — оплата за матеріальні цінності, які фактично є в наявності у продавця, але не передані покупцю, або за вже виконані виконавцем, але не передані замовнику роботи чи послуги.

Пунктом 5 ПБО 15 «Дохід» та п. 3 ПБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено.

Одержуючи суми грошових коштів (аванси), ми отримуємо актив, який відображається збільшенням по дебету рахунку 31 «Рахунки в банках» або рахунку 30 «Каса» — залежно від того, на рахунок у банку чи в касу отримано аванс.

Планом рахунків для обліку одержаних авансів передбачено субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Для обліку сум податкового зобов’язання з ПДВ, визначеного виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (передачі, виконанню), передбачено субрахунок 643 «Податкові зобов’язання».

Причому суми податкового зобов’язання з ПДВ, які визначено виходячи із суми одержаних авансів в оплату продукції, товарів, робіт, послуг, що підлягають поставці (передачі, виконанню), відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом субрахунку 643 «Податкові зобов’язання».

Після поставки попередньо оплаченої продукції, товарів, робіт, послуг рахунки обліку доходів дебетуються в кореспонденції з кредитом субрахунку 643 «Податкові зобов’язання».

Таблиця 3 – Відображення отриманих авансів

Отримали аванс за ритмічним постачанням: коли складати податкову накладну

Платник ПДВ не пізніше останнього дня місяця, у якому було отримано попередню оплату від покупця, постачання товарів якому має ритмічний характер, повинен був скласти у загальному порядку та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такої попередньої оплати, що перевищує вартість поставлених товарів/послуг цьому покупцю протягом такого місяця.

У разі якщо в місяці, у якому було отримано попередню оплату, постачання товарів відповідному покупцю не мало ритмічного характеру, податкова накладна повинна була бути складена на дату отримання попередньої оплати.

За такою отриманою попередньою оплатою (авансом) платник ПДВ повинен був сформувати податкові зобов’язання з ПДВ і відобразити їх у податковій звітності за звітний (податковий) період, у якому було отримано таку попередню оплату.

Протягом наступних місяців, у яких здійснювалися операції з постачання товарів такому покупцю в рахунок отриманої попередньої оплати, за такими операціями податкові накладні (у т.ч. зведені) складатися не повинні.

На дату повернення покупцю частини суми попередньої оплати платник ПДВ зобов’язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної у загальному порядку на суму такої попередньої оплати. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем. Зареєстрований у ЄРПН розрахунок коригування для постачальника товарів є підставою для відповідного коригування (зменшення) суми податкових зобов’язань.

ІПК ДФСУ від 05.12.2017 р.
№ 2819/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Податкове зобов’язання на аванс

Перш ніж перейти до розгляду пропонованого варіанта відображення операцій нарахування податкових зобов’язань за умови, що першою подією в операції було отримання авансу (передоплати) від покупця, проаналізуємо вже відомий і поширений у практиці варіант.

І знову спробуємо уявити, що дата складання звітного балансу припала на той проміжний період, коли передоплату отримано, а друга подія — реалізація товарів — ще не настала. Судячи зі стану розрахунків з ПДВ, ситуація нагадує ту, яка була прокоментована під час розгляду схеми проведень, що неправильно відображає стан розрахунків за податковим кредитом у разі перерахування передоплат постачальникам.

У цьому разі субрахунок 641 хоч і показує нарахування податкових зобов’язань за кредитом, але дебетові обороти субрахунка 643 їх тут же нейтралізували, внаслідок чого на балансі не виникає жодних зобов’язань перед бюджетом на цей вид податків. Але ж насправді такі зобов’язання виникли! І навіть настав термін їх погашення. Це по-перше. По-друге, у цій схемі також варто звернути увагу, що за рахунком, який називається «Податкові зобов’язання» (643), абсолютно безпідставно виникають дебетові обороти і, отже, дебетове сальдо, що означає зменшення зобов’язань з ПДВ.

І хоч на балансі це дебетове сальдо ніяк не може бути показане, оскільки, як уже згадувалося, сальдо рахунка 64 показується в згорненому вигляді — усе ж зменшення буде відображено в загальній сумі зобов’язань перед бюджетом, які «завдяки» проведенню Д­т 643 К­т 641 виявляться заниженими рівно на суму ПДВ, нараховану в зв’язку з отриманням авансів, яка, відповідно, підлягає перерахуванню до бюджету.

Разом з тим дуже бентежить виникнення на суто пасивному субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» дебетових оборотів раніше за кредитові.

Отже, хочемо ми це визнати чи ні, але проведення Д­т 643 К­т 641 у цьому випадку нічим не виправдане. Крім того, що не відображає реального стану розрахунків з ПДВ на дату, яка припадає на «міжподійний» період, воно ще й суперечить вимогам Інструкції №291 в частині вказівок з ведення обліку на рахунку 64 загалом і на субрахунку 643 зокрема.

Щоб облікова і звітна інформація в частині відображення податкових зобов’язань була правдивою, повною і неупередженою, а відомості, що вказуються в декларації з ПДВ, відповідали не тільки записам у податкових книгах купівель і продажу, але й записам у реєстрах бухгалтерського обліку, а разом з тим ще й було б дотримано вимог Інструкції №291 — проведення з відображення операцій отримання авансу і подальшого відвантаження товарів мають складатися таким чином:

Так само, як і в схемі, що показує відображення податкового кредиту, де до проведення Д­т 644 К­т 631 були потрібні додаткові пояснення, у схемі, що показує відображення податкових зобов’язань (у разі коли першою подією операції виявляється отримання авансу), вимагає додаткового пояснення проведення Д­т 361 К­т 643.

Цього разу воно буде коротким: цим проведенням підприємство, що отримало аванс, показує, що податкову накладну покупцеві виписано, відправлено, але в разі повернення цьому суб’єктові авансу (через невиконання умов договору або з інших причин) це підприємство завжди готове анулювати цю податкову накладну. Ці умови будуть діяти до того часу, коли підприємство відвантажить покупцеві товар, у зв’язку з чим нараховує податкові зобов’язання проведенням Д­т 702 К­т 641, а проведенням Д­т 643 К­т 361 закриє їх попереднє нарахування, бо вони були нараховані у зв’язку з отриманням попередньої оплати (авансу), а не в зв’язку з нарахуванням доходів (реалізацією товарів).

Відображення операцій нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з реалізацією товарів на умовах 100%-ї попередньої оплати і подальшого відвантаження товарів частинами.

У цьому випадку ми бачимо, що стан розрахунків відображає реальну картину подій, на який би момент не довелося бухгалтерові складати звітний баланс:

— після першої події за субрахунком 643 «Податкові зобов’язання» рахується сума, що дорівнює 1/6 частині авансів отриманих, які рахуються на субрахунку 681, що дорівнює сумі податкових зобов’язань, вказаній у податковій накладній, виписаній покупцеві у зв’язку з отриманням від нього передоплати;

— після другої події сальдо авансів отриманих рахується в сумі, що дорівнює обсягу майбутнього відвантаження (реалізації), і, відповідно, сальдо субрахунка 643 «Податкові зобов’язання» дорівнює сумі, що становить 1/6 частину цих ще не «отоварених» авансів, оскільки частина податкових зобов’язань, що припадає на обсяг реалізації, яка вже відбулася, зарахована як ті ж зобов’язання на субрахунку 641.

Сальдо субрахунка 361 «Розрахунки з покупцями», що дорівнює «неотовареній» частині суми ПДВ, зазначеного в податковій накладній (яка була виписана покупцеві у відповідь на перераховану ним передоплату), свідчить про те, що операція не закрилася, і за другою подією настане третя, четверта і т. д., поки операція не закриється.

Відображення операцій нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з реалізацією товарів на умовах часткової передоплати (у розмірі 50% домовленої суми) і подальшого відвантаження товарів у повному обсязі.

Як бачимо, і в цьому випадку стан розрахунків відображає реальну картину подій, навіть якщо дата складання звітного балансу припала на період, коли не всі розрахунки за цією операцією виявилися закритими:

— після першої події за субрахунком 643 «Податкові зобов’язання» залишилася рахуватися сума, що дорівнює 1/6 частині авансів виданих, які рахуються на субрахунку 681, що дорівнює сумі ПДВ, вказаній у податковій накладній, виписаній покупцю на підставі отримання від нього авансу;

— після другої події всі податкові зобов’язання з субрахунка 643 перейшли на субрахунок 641, а за розрахунками з покупцями залишається дебіторська заборгованість за цим покупцем у сумі, яка дорівнює залишку ще не перерахованих від нього коштів (50% договірної суми). Цю майбутню оплату можна вважати третьою подією, можна — продовженням другої, можна такою, за якою настане третя, четверта і т. д. до закриття розрахунків, залежно від того, в які терміни покупець розрахується і на скільки частин він розділить цю оплату.

Розглядаючи проведення з нарахування податкових зобов’язань аналогічно відображенню податкового кредиту, ми пересвідчилися, що податкові зобов’язання, точнісінько як і податковий кредит, залишаються на рахунках обліку ПДВ, які їм відповідають (643 і 644), доти, доки на субрахунках 681 і 371 рахуються аванси. Як тільки аванси зараховуються в оплату (відповідно на субрахунки 361 і 631) — паралельно з цим обнуляються субрахунки 643 і 644. Крім того, при отриманні або видачі авансів (передоплат) облік податкових накладних ведеться відповідно на рахунках 361 і 631. Це допомагає бухгалтерові контролювати черговість подій і позбавляє необхідності вести аналітичний облік за субрахунками 643 і 644.

Якщо податкова накладна буде рахуватися за дебетом субрахунка 361 в кореспонденції з субрахунком 643 до самого моменту відвантаження, то це бухгалтерові завжди нагадуватиме про те, що першою подією в операції була оплата, а отже, він ніколи не забуде відразу після відвантаження зареєструвати проведення за субрахунком 681 і за субрахунком 641, що означають зарахування авансу в оплату і зарахування податкових зобов’язань в розрахунки з бюджетом.

Заповнення декларації з ПДВ в частині податкових зобов’язань контролюється такою формулою:

Інформація у фінансовій звітності внаслідок такого обліку ПДВ буде також правдивою. Сальдо рахунка 64 (рядок 550) буде показане з урахуванням нарахування зобов’язань з ПДВ як за субрахунком 641 (на відвантажені товари, здані роботи тощо), так і за субрахунком 643 (на отримання авансу), тобто будуть враховані всі виписані підприємством податкові накладні.

Що стосується дебетового сальдо субрахунка 361, здавалося б, — збільшеного на суму ПДВ, нарахованого у зв’язку з отриманням авансів, які ще рахуються на даний момент, то це сальдо не можна вважати неправдивим. Адже податкові зобов’язання, що виникли одночасно з отриманням авансів навіть у разі перерахування грошей до бюджету, можуть в будь-який момент скасуватися (скоригуватися) у зв’язку з поверненням цих авансів покупцеві, оскільки не кожна операція закінчується згідно з попередніми намірами.

Таким чином, у разі якщо на звітну дату ПДВ, нарахований у зв’язку з отриманням авансів (тобто той, який рахується на субрахунку 643), виявляється вже сплаченим до бюджету (це відображається проведенням Д­т 641 К­т 311) — на субрахунку 641 виникає дебетове сальдо. Це саме по собі означатиме переплату, а разом із субрахунком 643 — повний розрахунок.

Те, що на субрахунку 641 в такому разі (до закриття авансів в оплату) буде рахуватися дебетове сальдо, — цілком справедливо, оскільки оподаткування податком на додану вартість авансів отриманих — це оподаткування тимчасової різниці (приблизно такої ж, яка виникає в оподаткуванні податком на прибуток при зарахуванні цих авансів у валові доходи). І доки ця тимчасова різниця не буде скасована заліком авансів в оплату або поверненням цих авансів покупцеві у зв’язку з перериванням операції — доти на субрахунку 641 (субрахунок ПДВ) може рахуватися переплата до бюджету (зрозуміло, тільки у випадку, якщо сплата цього податку встигла відбутися до цього часу).

Крім того, дебетове сальдо субрахунка 361, збільшене на суму ПДВ, нарахованого у зв’язку з отриманням авансів, ще означатиме, що покупець повинен анулювати податкову накладну в тому разі, якщо цей аванс підприємство йому поверне. Це сальдо треба визнавати настільки ж реальним, наскільки податкова накладна визнається активом.

У будь-якому разі треба пам’ятати, що аванси отримані і аванси видані в бухгалтерському обліку (і нові П(С)БО це підтверджують) ніколи не зараховуються до доходів і витрат. Це лише розрахунки, результат спрямування грошових потоків — не більше.

У зв’язку з цим, точно так само, як ми відокремлюємо реальні (нараховані) доходи і витрати від грошових потоків, треба відокремлювати податкові зобов’язання і податковий кредит, нараховані в зв’язку з отриманням доходів і здійсненням закупівель (відповідно за кредитом і дебетом субрахунка 641) від податкових зобов’язань і податкового кредиту, відображених у зв’язку з отриманням і видачею авансів (відповідно за кредитом субрахунка 643 і дебетом субрахунка 644).

До питання про правдивість, повноту і неупередженість облікової і звітної інформації залишилося додати, що ПДВ, показаний у рядку 015 звіту про фінансові результати, точно збігатиметься із сумою оборотів за кредитом субрахунка 641 за звітний період, оскільки всі інші суми ПДВ, нараховані у зв’язку з отриманням авансів (передоплат) від покупців або замовників, будуть рахуватися кредитовим залишком на субрахунку 643 «Податкові зобов’язання», бо ці зобов’язання виникли не в зв’язку з отриманням (нарахуванням) доходів.

Бартерні операції

З відображенням ПДВ при здійсненні бартерних операцій виникають певні труднощі в частині податкового кредиту для підприємства, яке отримує товар раніше, ніж відвантажить свою партію в порядку такого обміну.

Однак ці труднощі виникають не тому, що контракт бартерний або внаслідок якихось складностей бухобліку (таких просто немає), — а внаслідок недосконалості податкового законодавства. Так, пп. 7.5.3 Закону про ПДВ не дозволяє визнавати податковий кредит до моменту здійснення заключної (балансуючої) операції в операції, що належить до бартерних. Це означає, що бухгалтер не має права до здійснення заключної операції відображати податковий кредит ні на субрахунку 641, ні на субрахунку 644.

Разом з тим, факт надходження податкової накладної не можна не відобразити. Бо бухгалтерський облік — це не те заняття, до якого можна упереджено ставитися (один документ відобразити, а інший — відкласти вбік до пори до часу). Бухгалтерський облік реєструє всі факти господарського життя за всіма первинними документами, що надходять у бухгалтерію, притому тією датою, якою факт здійснення операції задокументований. Про це свідчить і стаття 9 Закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність, яка називається «Первинні облікові документи і реєстри бухгалтерського обліку».

Як же бути, якщо Закон про ПДВ в такому разі велить не визнавати податковий кредит, а бухгалтерський облік, зі свого боку, вимагає не пропускати жодного первинного документа (з чим, загалом, важко не погодитися)? Очевидно, в такому разі, щоб догодити обом сторонам, бухгалтерові доведеться суму, вказану постачальникам у податковій накладній, все ж відображати з кредиту субрахунка 631 (адже не можна зменшувати суму поставок, вказаних у супровідних документах!), але не в дебет субрахунка 641 або 644 (адже, згідно з Законом про ПДВ, це, як не дивно, не податковий кредит!), а в дебет іншого рахунка.

У коментарях відомих фахівців з цього питання пропонується використати для цієї мети субрахунок 645, назвавши його «Відстрочений податковий кредит». Мабуть, можна визнати, що це найкращий вихід зі становища, а всі недоліки, що звідси випливають (громіздкість облікових процедур і разом з тим повна безрезультатність для держбюджету), ще раз підтверджують думку про недосконалість податкового законодавства.

Отже, беремо цей рахунок на озброєння. Ось як виглядатимуть у такому разі проведення з відображення ПДВ при здійсненні бартерних операцій.

У підприємства «А» (яке першим відвантажило свій товар у порядку бартерного обміну)

Податкове зобов’язання сформовано на дату отримання авансу, як його відкоригувати якщо номенклатура змінилась

Податківці нагадали порядок коригування податкового зобов’язання, сформованого по першій події (аванс), якщо в подальшому відбувається зміна номенклатури товарів/послуг.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

У разі коли після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається зміна кількості/вартості та номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) на дату постачання товарів/послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів, в якому одним рядком зазначає показники зі знаком «–» щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється, та другим рядком — зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються на їх заміну. При цьому у графі 2 зазначається причина коригування — «зміна номенклатури».

Податкове зобов’язання на аванс