Налог на недвижимость: кому в Украине не нужно платить [ Редактировать ]

По правилам действующего законодательства Украины налог на недвижимость владельцы платят независимо от правового статуса.

Для собственников жилья-физических лиц законодатели ввели налоговые льготы, пишет domik.ua.

По правилам пунктов 266.1.1-226.1.2 статьи 266 Налогового кодекса Украины, новый налог на недвижимость будут платить собственники недвижимого имущества, вне зависимости от того, принадлежит им весь объект целиком или только его часть, являются они резидентами или нерезидентами, физическими или юридическими лицами.

В случае долевой собственности, каждый совладелец платит отдельно за свою часть. Если квартира или дом находится в общей совместной собственности, то есть в документах не определены части, то совладельцы должны определиться, кто будет платить — по общему согласию или по решению суда.

Налог придется заплатить владельцам недвижимости площадью больше установленного законом минимума.

Сумму налога на недвижимость владельцам рассчитывает местный орган Государственной фискальной службы Украины в зависимости от общей площади объекта. Параметры объекта для начисления налога ГФС получает из Государственного реестра вещных прав на недвижимое имущество.

С кого не взимают налог на жилую недвижимость?

В пункте 266. 2.2 статьи 266 НКУ перечислены условия, при которых жилая недвижимость не облагается налогом:

  • объекты — собственность государственная или органов местного самоуправления;
  • объекты расположены в зонах отчуждения и безусловного отселения, которые определены законом;
  • здания детских домов семейного типа;
  • здания общежитий;
  • объекты, признанные аварийными и непригодными для проживания;
  • объекты и их части, которые принадлежат детям — сиротам, лишенным родительской опеки, инвалидам. Это же правило распространяется на один объект в собственности детей, если их воспитывает одинокий родитель.

Льготные условия при выплате налога на недвижимость

По правилам статьи 266 НКУ, льготы действуют в виде снижения расчетной базы в зависимости от площади объектов и количества собственников.

1. Для квартиры, независимо от числа объектов у собственника — 60 кв. м.

2. Для дома, независимо от числа объектов у собственника — 120 кв. м.

3. Для квартиры и дома в собственности одного лица независимо от числа каждого вида объектов — 180 кв. м.

По правилам закона Украины №1797-19 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно улучшения инвестиционного климата в Украине», если площадь жилой недвижимости не превышает перечисленные размеры, ее налогообложение происходит по нулевой ставке.

А вы знали, что украинец может абсолютно бесплатно получить земельный участок. Как это сделать — читайте в нашей статье.

Стаття 266. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Податковий кодекс України (ПКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 01.09.2018
  • вступив у чинність 02.12.2010

Ст. 266 ПКУ в останній чинній редакції від 1 січня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ XII. Податок на майно

Стаття 266. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

266.1. Платники податку

266.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

266.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

266.2. Об’єкт оподаткування

266.2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

266.2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

266.3. База оподаткування

266.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

266.3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

266.3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

266.4. Пільги із сплати податку

266.4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

266.4.2. Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

266.4.3. Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

266.5. Ставка податку

266.5.1. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

266.6. Податковий період

266.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

266.7. Порядок обчислення суми податку

266.7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

266.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам — нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

266.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

266.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

266.7.5. Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою — платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

266.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

266.8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

266.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

266.9. Порядок сплати податку

266.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.

266.10. Строки сплати податку

266.10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

266.10.2. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

266.10.3. Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Налог с недвижимости: платить или не платить?

В последнее время в СМИ участились советы, из которых вытекает, что налог на недвижимое имущество физическим лицам надо платить даже тогда, когда фискалы не прислали налоговое уведомление-решение. Иначе якобы санкций не избежать. Насколько это реально и можно ли позволить себе не платить этот налог за 2015 год?

Прежде всего вспомним, что с начала 2015 года изменилась база налогообложения объектов недвижимости — уменьшился размер площади недвижимого имущества, который не подлежал налогообложению. Именно поэтому в этом году значительно увеличилось количество лиц, которые должны уплатить этот налог. Согласно ст. 266 Налогового кодекса Украины (НКУ) налог платят владельцы недвижимости: с квартиры/квартир независимо от их количества — за каждый квадратный метр более 60 кв. метров общей площади; с жилого дома/домов независимо от их количества — более 120 кв. метров; с разных типов объектов жилой недвижимости (в случае одновременного пребывания в собственности налогоплательщика квартиры/квартир и жилого дома/домов, в том числе их долей), — более 180 кв. метров.

НКУ установлено, что начисление налога осуществляется фискальным органом по месту налогового адреса (месту регистрации) владельца такой недвижимости (п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст.266), и платится он физическими лицами на протяжении 60 дней со дня вручения налогового уведомления-решения (п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст.266 НКУ). Таким образом, можно сделать вывод, что до начисления налога и вручения владельцу налогового уведомления-решения владелец недвижимости платить налог не обязан. Это также касается и самостоятельного (без вызова) посещения контролирующего органа с целью получения расчета. Напомню, что налоговое уведомление-решение об уплате налога и соответствующие платежные реквизиты должны присылаться (вручаются) налогоплательщику именно контролирующим органом по месту его регистрации до 1 июля (п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст.266 НКУ), а посещение владельцем недвижимости налоговиков является правом (а не обязанностью), которым он может воспользоваться для проведения сверки данных, например, о начисленной сумме налога, размере общей площади объектов недвижимости, находящихся в собственности налогоплательщика (п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст.266 НКУ).

Конечно, в налоговой могут отметить, что существует общий порядок начисления и уплаты налогов, предусмотренный ст. 31 НКУ, по которому сроком уплаты налога признается период, начинающийся с момента возникновения налоговой обязанности налогоплательщика по уплате конкретного вида налога и завершающийся последним днем срока, в течение которого такой налог или сбор должен быть уплачен в порядке, определенном налоговым законодательством. Налог, который не был уплачен в определенный срок, считается не уплаченным своевременно. При этом налоговой обязанностью является обязанность налогоплательщика исчислить, задекларировать и/или уплатить сумму налога и сбора в порядке и сроки, определенные НКУ (ст.35 НКУ). И именно это может стать основанием для начисления санкций владельцу недвижимости, если он не уплатит до 30 августа (а именно до этого дня должен был закончиться срок уведомления, поскольку его должны были прислать налогоплательщику до 1 июля). Однако на этот аргумент налоговиков есть следующие контраргументы:

1. Да, действительно, статья 35 НКУ устанавливает налоговую обязанность налогоплательщика исчислить, задекларировать и/или уплатить сумму налога, но в порядке, определенном кодексом. А он устанавливается для каждого налога отдельно (п. 35.3 ст. 35 НКУ). Итак, Налоговый кодекс четко устанавливает, что налог с недвижимости исчисляется контролирующим органом (а не налогоплательщиком) и платится владельцем недвижимости в течение 60 дней со дня вручения налогового уведомления-решения, в котором должна быть указана не только сумма налога, но и платежные реквизиты;

2. НКУ не устанавливает обязанность владельца уведомлять контролирующий орган о наличии объектов недвижимости. Это должны делать органы государственной регистрации прав на недвижимое имущество, а также органы, осуществляющие регистрацию места жительства физических лиц (п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст.266);

3. Если первые контраргументы не срабатывают, то следует вспомнить, что налоговое законодательство Украины основывается на принципе презумпции правомерности решений налогоплательщика (в случае, если правовые нормы предусматривают неоднозначное (множественное) трактование прав и обязанностей налогоплательщиков или контролирующих органов, вследствие чего есть возможность принять решение в пользу как налогоплательщика, так и контролирующего органа) и принципе стабильности, по которому изменения в любые элементы налогов не могут вноситься позже, чем за шесть месяцев до начала нового бюджетного периода, в котором будут действовать новые правила и ставки. Последний принцип означает, что нормы, которыми была изменена база налогообложения объектов недвижимости с 2015 года (Закон Украины от 28.12.2014 № 71-VІІІ «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно налоговой реформы»), не могут действовать, поскольку они были изменены с нарушением принципа стабильности. Следовательно, налог с недвижимости с базой налогообложения, которая была введена вышеуказанным законом, нужно платить только в 2017 году с недвижимости, которой владели в 2016 году.

4. К этому же выводу можно также прийти через п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 и пп. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 НКУ. Первый определяет, что ставки налога на недвижимость устанавливаются по решению сельского, поселкового, городского совета или совета объединенных территориальных громад. А второй определяет, что решение об установлении местных налогов должно быть официально обнародовано до 15 июля года, предшествующего бюджетному периоду, в котором планируется применение налогов. В ином случае, нормы этих решений применяются не раньше начала следующего бюджетного. То есть, если до 15 июля 2015 года орган местного самоуправления не принял и обнародовал решение об установлении размера налога на объекты недвижимости, то этот налог начинает действовать не ранее 1 января 2016 года.

Поэтому правовые основания не платить налог за владение недвижимостью в 2015 году по новой базе налогообложения, по крайней мере без наличия налогового решения-уведомления, есть. Однако этот вопрос каждый будет решать для себя самостоятельно.

Физлицо не может быть привлечено к ответственности, если контролирующий орган не направил до 1 июля уведомление-решение

14.07.2017 81 0 0

В Главном управлении ГФС в Луганской области напомнили. Согласно п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Налогового кодекса Украины база налогообложения объектов жилой и нежилой недвижимости, в том числе их долей, находящихся в собственности физических лиц, исчисляется контролирующим органом на основании данных Государственного реестра вещных прав на недвижимое имущество, безвозмездно предоставляются органами государственной регистрации прав на недвижимое имущество и/или на основании оригиналов соответствующих документов налогоплательщика, в том числе документов на право собственности.

Исчисление суммы налога с объекта/объектов жилой недвижимости, находящихся в собственности физических лиц, осуществляется контролирующим органом по месту налогового адреса (месту регистрации) собственника такой недвижимости (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 НКУ).

Если сумма денежного обязательства рассчитывается контролирующим органом, налогоплательщик не несет ответственности за своевременность, достоверность и полноту начисления такой суммы, однако несет ответственность за своевременное и полное погашение начисленного согласованного денежного обязательства и имеет право обжаловать указанную сумму в порядке, установленном НКУ (п. 54.5 ст. 54 НКУ).

В случае если налогоплательщик не уплачивает согласованную сумму денежного обязательства в течение сроков, определенных Кодексом, такой налогоплательщик привлекается к ответственности в виде штрафа (ст. 126 НКУ).

Налоговое обязательство за отчетный год по налогу на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, уплачивается физическими лицами — в течение 60 дней со дня вручения налогового уведомления-решения (п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 НКУ).

Следовательно, физическое лицо — налогоплательщик привлекается к ответственности в случае уплаты согласованной суммы денежного обязательства в течение сроков, определенных НКУ.

В Главном управлении ГФС в Луганской области напомнили. Согласно п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Налогового кодекса Украины база налогообложения объектов жилой и нежилой недвижимости, в том числе их долей, находящихся в собственности физических лиц, исчисляется контролирующим органом на основании данных Государственного реестра вещных прав на недвижимое имущество, безвозмездно предоставляются органами государственной регистрации прав на недвижимое имущество и/или на основании оригиналов соответствующих документов налогоплательщика, в том числе документов на право собственности.

Исчисление суммы налога с объекта/объектов жилой недвижимости, находящихся в собственности физических лиц, осуществляется контролирующим органом по месту налогового адреса (месту регистрации) собственника такой недвижимости (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 НКУ).

Если сумма денежного обязательства рассчитывается контролирующим органом, налогоплательщик не несет ответственности за своевременность, достоверность и полноту начисления такой суммы, однако несет ответственность за своевременное и полное погашение начисленного согласованного денежного обязательства и имеет право обжаловать указанную сумму в порядке, установленном НКУ (п. 54.5 ст. 54 НКУ).

В случае если налогоплательщик не уплачивает согласованную сумму денежного обязательства в течение сроков, определенных Кодексом, такой налогоплательщик привлекается к ответственности в виде штрафа (ст. 126 НКУ).

Налоговое обязательство за отчетный год по налогу на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, уплачивается физическими лицами — в течение 60 дней со дня вручения налогового уведомления-решения (п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 НКУ).

Следовательно, физическое лицо — налогоплательщик привлекается к ответственности в случае уплаты согласованной суммы денежного обязательства в течение сроков, определенных НКУ.

Нюансы применения льготы по уплате налога на недвижимое имущество

17.08.2017 164 0 0

Каким образом применяется льгота по уплате налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, для физического лица, которое в течение нескольких месяцев отчетного года сдавало объект жилой недвижимости в аренду?

Главное управление ГФС в Днепропетровской области напоминает, что в соответствии с п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) объектом налогообложения налогом на недвижимое имущество, отличное от земельного участка (далее — налог) является объект жилой и нежилой недвижимости, в том числе его доля.

Пунктом 266.4 ст.266 НКУ предусмотрены льготы по уплате налога.

Согласно п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 НКУ льготы по налогу, который уплачивается на соответствующей территории с объектов жилой недвижимости, для физических лиц не предоставляются на объекты налогообложения, используемые их владельцами с целью получения доходов (сдаются в аренду, лизинг, ссуду, используемых в предпринимательской деятельности).

Согласно норме статьи 810 главы 59 Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 №435-IV с изменениями и дополнениями договору найма (аренды) жилья признается гражданско-правовой договор, в силу которого одна сторона — собственник жилья (наймодатель) передает или обязуется передать другой стороне (нанимателю) жилье для проживания в нем на определенный срок за плату.

Наличие именно гражданско-правового договора является необходимым условием для того, чтобы соответствующая операция считалась арендной операцией для подтверждения сдачи жилья в аренду.

Исчисление суммы налога с объекта / объектов жилой недвижимости, находящихся в собственности физического лица, осуществляется контролирующим органом по месту налогового адреса (месту регистрации) собственника такой недвижимости (п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 НКУ).

Налогоплательщики имеют право обратиться с письменным заявлением в контролирующий орган по месту жительства (регистрации) для проведения сверки данных, в частности по объектам жилой недвижимости, в том числе их долей, находящихся в их собственности, права на пользование льготой по уплате налога ( п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 НКУ).

Таким образом, если физическое лицо — собственник объекта жилой недвижимости в течение нескольких месяцев отчетного года сдавала объект жилой недвижимости в аренду, льгота по уплате налога на такой объект не применяется начиная с того месяца, в котором фактически объект казался в аренду, и до конца месяца, в котором прекращено сдачу в аренду такого объекта.

Для проведения сверки данных, в частности, объектов жилой недвижимости, в том числе их долей, находящихся в собственности налогоплательщика права на пользование льготой по уплате налога, физическое лицо имеет право обратиться с письменным заявлением в контролирующий орган по месту жительства ( регистрации).

Статья 266 налоговый кодекс украины