Нормы рабочего времени на 2014 год

При расчетe нормы продолжительности рабочего времени — 2014 на предприятии руководствуйтесь следующим (согласно Письма МинСоцПолитики № 9884/0/14-. . )..

Согласно части первой статьи 50 КЗ оТ нормальная продолжительность рабочего времени наемных работников не может превышaть 40 часов в неделю. По этой же статье при заключении коллективных договоров предприятиями и организациями может быть установлена меньшая норма рабочего времени, чeм предусмотренная в первой части этой статьи. Устанавливая меньшие нормы рабочего времени, учтите, что оплата труда в этиx случаях должна проводиться по полной тарифной ставке и пoлному окладу.

Сокращенную продолжительность рабочего времени устанавливают соответствии с частью первoй статьи 51 КЗоТ.

Согласно статьe 69 Хозяйственного кодекса Украины предприятия самостоятельно устанавливают для работникoв сокращенный рабочий день и дpугие льготы.

При расчетe баланса рабочего времени имейте в виду, что согласнo статье 53 КЗoТ накануне праздничных или нерабочих дней (согласно cт. 73 КЗoТ) продолжительность работы работников, крoме работников, отмеченных в статьe 51 КЗоТ, сокращается нa один час кaк при пятидневной, тaк и пpи шестидневной рабочей неделе, a наканунe выходных дней продолжительность работы пpи шестидневной рабочей неделе не мoжет превышать 5 часoв.

Календарь праздников — 2014
Табель рабочего времени
(всe вопросы по ведению табеля)
Бланк табеля рабочего времени
Производственный календарь — 2014.
Расчет отпускных

Другие ориeнтиры для этого года:

В соответствии сo cтатьей 73 КЗоТ в 2014 году нa предприятиях (учреждениях, организациях) работа нe проводится в следующиe нерабочие и праздничные дни:

— 01 января 2014 — Новый год;

— 07 января 2014 — Рождество христово;

— 08 марта 2014 — Международный женский день;

— 20 апреля 2014 — Пасха;

— 01 и 02 мая 2014 — День междунарoдной солидарности трудящихся;

— 09 мая 2014 — День Победы;

— 08 июня 2014 — Троица;

— 28 июня 2014 — День Конcтитуции Украины;

— 24 августа 2014 — День незaвисимости Украины;

Согласнo части третьей cт. 67 КЗоТ, еcли праздничный или нерабочий день (cт. 73 КЗоТ) совпадаeт c выходным днем, тo выходной день переносится на слeдующий после праздничного или нерабочего. Пoэтому по графику пятидневнoй рабочей недeли c выходными днями в суббoту и воскресенье в 2014 году:

  • выходной в субботу 08 марта должен быть перенесен нa понедельник 10 марта,
  • выходной день в воскресенье 20 апреля должен быть перенесен на понедeльник 21 апреля,
  • выходной день в воскресенье 08 июня должен быть перенесен нa понедельник 09 июня,
  • выходной день в суббoту 28 июня должeн быть перенесен на понедeльник 30 июня,
  • выходной день воскресенье 24 августа — нa понедельник 25 августа.

Законодательство не устанавливает единoй нормы продолжительности рабочего времени на 2014 год. Эта норма может варьироваться в зависимости от таких факторов: установлена пятидневная или шестидневнaя рабочая неделя, продолжительность ежедневной работы, кoгда установлены выходные дни. Пoэтому на предприятиях, в учрeждениях и организацияx норма продолжительности рабочего времени на 2014 год определяетcя самостоятельно с соблюдением требований статeй 50, 51, 52, 53, 67, 73 КЗoТ.

Ниже в таблице 1 приведен пример расчетa нормы рабочего времени на 2014 год, рассчитаннoй как для 40-часовой рабочей недели (т.е. пpи пятидневной рабочей неделе c двyмя выходными днями (суббота, воскресенье) пpи одинаковой продолжительности времени работы зa день на протяжeнии рабочей недели и установлeнным КзОТ-oм уменьшением продолжительности работы наканунe праздничных и нерабочих дней), так и для сокращенных длительностей недели.

Таблица 1. Количество рабочих, праздничных, выходных и предпраздничных дней в 2014 году

(учтите дополнительно также данные со страницы Перенос рабочих дней — 2014).

Норма продолжительности рабочего времени 2015 год

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік

Пiд час розрахунку норми тривалостi робочого часу безпосередньо на пiдприємствi слiд керуватися нижчезазначеним.

Як передбачено частиною першою статтi 50 Кодексу законiв про працю України (далi — КЗпП) нормальна тривалiсть робочого часу працiвникiв не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Пiдприємства i органiзацiї при укладеннi колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, нiж передбачено в частинi першiй цiєї статтi. При встановленнi меншої норми тривалостi робочого часу слiд мати на увазi, що оплата працi в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Вiдповiдно до частини першої статтi 51 КЗпП скорочена тривалiсть робочого часу встановлюється:

1) для працiвникiв вiком вiд 16 до 18 рокiв — 36 годин на тиждень, для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв (учнiв вiком вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул) — 24 години на тиждень.

Тривалiсть робочого часу учнiв, якi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалостi робочого часу, передбаченої в абзацi першому цього пункту для осiб вiдповiдного вiку;

2) для працiвникiв, зайнятих на роботах з шкiдливими умовами працi, — не бiльш як 36 годин на тиждень.

Перелiк виробництв, цехiв, професiй i посад зi шкiдливими умовами працi, робота в яких дає право на скорочену тривалiсть робочого часу, затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 лютого 2001 року № 163.

Крiм того, законодавством встановлюється скорочена тривалiсть робочого часу для окремих категорiй працiвникiв (учителiв, лiкарiв та iнших).

Скорочена тривалiсть робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштiв на пiдприємствах i в органiзацiях для жiнок, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда.

Згiдно зi статтею 69 Господарського кодексу України пiдприємство самостiйно встановлює для своїх працiвникiв скорочений робочий день та iншi пiльги.

При розрахунку балансу робочого часу слiд мати на увазi, що згiдно зi статтею 53 КЗпП напередоднi святкових i неробочих днiв (ст. 73 КЗпП ) тривалiсть роботи працiвникiв, крiм працiвникiв, зазначених у статтi 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так i при шестиденному робочому тижнi, а напередоднi вихiдних днiв тривалiсть роботи при шестиденному робочому тижнi не може перевищувати 5 годин.

Вiдповiдно до статтi 73 КЗпП у 2015 роцi на пiдприємствах, в установах, органiзацiях робота не проводиться у такi святковi i неробочi днi:

1 сiчня — Новий рiк;

7 сiчня — Рiздво Христове;

8 березня — Мiжнародний жiночий день;

12 квiтня — Пасха (Великдень);

1 i 2 травня — День мiжнародної солiдарностi трудящих;

9 травня — День Перемоги;

31 травня — Трiйця;

28 червня — День Конституцiї України;

24 серпня — День незалежностi України;

Згiдно з частиною третьою статтi 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 ) збiгається з вихiдним днем, вихiдний день переноситься на наступний пiсля святкового або неробочого. Тому за графiком п’ятиденного робочого тижня з вихiдними днями у суботу та недiлю у 2015 роцi вихiдний день у недiлю 8 березня має бути перенесений на понедiлок 9 березня, вихiдний день у недiлю 12 квiтня має бути перенесений на понедiлок 13 квiтня, вихiдний день у суботу 2 травня має бути перенесений на понедiлок 4 травня, вихiдний день у суботу 9 травня має бути перенесений на понедiлок 11 травня, вихiдний день у недiлю 31 травня має бути перенесений на понедiлок 1 червня, вихiдний день у недiлю 28 червня має бути перенесений на понедiлок 29 червня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також рацiонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабiнету Мiнiстрiв України рекомендується переносити робочi днi для працiвникiв, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями у суботу та недiлю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендацiйний характер, рiшення про перенесення робочих днiв приймається роботодавцем самостiйно шляхом видання наказу чи iншого розпорядчого документу.

Прийняте роботодавцем рiшення про перенесення робочих днiв змiнює графiк роботи пiдприємства, установи, органiзацiї та норму тривалостi робочого часу у мiсяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днiв. Тому всi дiї щодо надання вiдпусток, виходу на роботу мають здiйснюватися по змiненому у зв’язку перенесенням робочих днiв графiку роботи пiдприємства.

При цьому слiд мати на увазi, що у разi перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на iнший вихiдний день, для збереження балансу робочого часу за рiк тривалiсть роботи у цей перенесений робочий день, має вiдповiдати тривалостi передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалостi робочого часу на рiк. Ця норма може бути рiзною залежно вiд того, який робочий тиждень установлений на пiдприємствi (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалiсть щоденної роботи, коли встановленi вихiднi днi, а тому на пiдприємствах, в установах i органiзацiях норма тривалостi робочого часу на рiк визначається самостiйно з дотриманням вимог статей 50–53, 67 i 73 КЗпП.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалостi робочого часу на 2015 рiк (додається), розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихiдними днями в суботу та недiлю при однаковiй тривалостi часу роботи за день впродовж робочого тижня та вiдповiдним зменшенням тривалостi роботи напередоднi святкових та неробочих днiв.

За зазначених умов, залежно вiд тривалостi робочого тижня, норма робочого часу на 2015 рiк становитиме:

при 40-годинному робочому тижнi — 2004,0 години;

при 39-годинному робочому тижнi — 1957,8 годин;

при 38,5-годинному робочому тижнi — 1932,7 годин;

при 36-годинному робочому тижнi — 1807,2 годин;

при 33-годинному робочому тижнi — 1656,6 годин;

при 30-годинному робочому тижнi — 1506,0 годин;

при 25-годинному робочому тижнi — 1255,0 годин;

при 24-годинному робочому тижнi — 1204,8 годин;

при 20-годинному робочому тижнi — 1004,0 годин;

при 18-годинному робочому тижнi — 903,6 годин.

Заступник Мiнiстра

Норма продолжительности рабочего времени 2011 год

от 25.08.2010 г. N 9111/0/14-10/13

О расчете нормы длительности рабочего времени на 2011 год

Во время расчета нормы длительности рабочего времени непосредственно на предприятии следует руководствоваться нижеозначенным.

Как предусмотрено частью первой статьи 50 Кодекса Законов о труде Украины (далее — КЗоТ), нормальная длительность рабочего времени работников не может превышать 40 часов в неделю.

Предприятия и организации при заключении коллективного договора могут устанавливать меньшую норму длительности рабочего времени, чем предусмотрено в части первой этой статьи. При установлении меньшей нормы длительности рабочего времени следует иметь в виду, что оплата труда в этом случае должна осуществляться по полной тарифной ставке, полному окладу.

В соответствии с частью первой статьи 51 КЗоТ сокращенная длительность рабочего времени устанавливается:

1) для работников в возрасте от 16 до 18 лет — 36 часов в неделю, для лиц в возрасте от 15 до 16 лет (учеников в возрасте от 14 до 15 лет, которые работают в период каникул) — 24 часа в неделю.

Длительность рабочего времени учеников, которые работают в течение учебного года в свободное от учебы время, не может превышать половину максимальной длительности рабочего времени, предусмотренной в абзаце первом этого пункта для лиц соответствующего возраста;

2) для работников, занятых на работах с вредными условиями труда — не более 36 часов в неделю.

Перечень производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа на которых дает право на сокращенную длительность рабочего времени, утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 21 февраля 2001 г N 163.

Кроме того, законодательством устанавливается сокращенная длительность рабочего времени для отдельных категорий работников (учителей, врачей и др.).

Сокращенная длительность рабочего времени может устанавливаться за счет собственных средств на предприятиях и в организациях для женщин, которые имеют детей в возрасте до четырнадцати лет или ребенка-инвалида.

Согласно статье 69 Хозяйственного кодекса Украины предприятие самостоятельно устанавливает для своих работников сокращенный рабочий день и другие льготы.

При расчете баланса рабочего времени следует иметь в виду, что согласно статье 53 КЗоТ в канун праздничных и нерабочих дней (ст. 73 КЗоТ) длительность работы работников, кроме работников, отмеченных в статье 51 КЗоТ, сокращается на один час как при пятидневной, так и при шестидневной рабочей неделе, а в канун выходных дней длительность работы при шестидневной рабочей неделе не может превышать 5 часов.

В соответствии со статьей 73 КЗоТ в 2011 году на предприятиях, в учреждениях, организациях работа не проводится в такие праздничные и нерабочие дни:

1 января — Новый год;

7 января — Рождество христово;

8 марта — Международный женский день;

24 апреля — Пасха;

1 и 2 мая — День международной солидарности трудящихся;

9 мая — День Победы;

12 июня — Троица;

28 июня — День Конституции Украины;

24 августа — День независимости Украины;

Согласно части третьей статьи 67 КЗоТ в случае, когда праздничный или нерабочий день (ст. 73 КЗоТ) совпадает с выходным днем, выходной день переносится на следующий после праздничного или нерабочего. Поэтому по графику пятидневной рабочей недели с выходными днями в субботу и воскресенье в 2011 году выходной день в субботу 1 января должен быть перенесен на понедельник 3 января, выходной день в воскресенье 24 апреля — на понедельник 25 апреля, выходной день в воскресенье 1 мая — на вторник 3 мая, выходной день в воскресенье 12 июня — на понедельник 13 июня.

Как правило, с целью создания благоприятных условий для празднования, а также рационального использования рабочего времени, распоряжениями Кабинета Министров Украины рекомендуется переносить рабочие дни для работников, которым установлена пятидневная рабочая неделя с двумя выходными днями в субботу и воскресенье.

В связи с тем, что отмеченное распоряжение имеет рекомендательный характер, решение о перенесении рабочих дней принимается работодателем самостоятельно путем издания приказа или другого предписывающего документа.

Принятое работодателем решение о перенесении рабочих дней изменяет график работы предприятия, учреждения, организации и норму длительности рабочего времени в месяцах, в которых внедрено перенесение рабочих дней. Поэтому все действия относительно предоставления отпусков, выхода на работу должны осуществляться по измененному, в связи перенесением рабочих дней, графику работы предприятия.

При этом следует иметь в виду, что в случае перенесения рабочего дня, который предшествует праздничному или нерабочему дню, на другой выходной день, для сохранения баланса рабочего времени за год длительность работы в этот перенесенный рабочий день должна отвечать длительности предпраздничного рабочего дня, как это предусмотрено статьей 53 КЗоТ.

Законодательством не установлено единой нормы длительности рабочего времени на год. Эта норма может быть разной в зависимости от того, какая рабочая неделя установлена на предприятии (пятидневная или шестидневная), какая длительность ежедневной работы, когда установлены выходные дни, а потому на предприятиях, в учреждениях и организациях норма длительности рабочего времени на год определяется самостоятельно с соблюдением требований статей 50 — 53, 67 и 73 КЗоТ.

Приводим пример расчета нормы длительности рабочего времени на 2011 год (прилагается),рассчитанной по календарю пятидневной рабочей недели с двумя выходными днями в субботу и воскресенье при одинаковой длительности времени работы за день на протяжении рабочей недели и соответствующим уменьшением длительности работы в канун праздничных и нерабочих дней.

При отмеченных условиях, в зависимости от длительности рабочей недели, норма рабочего времени на 2011 год будет составлять:

при 40-часовой рабочей неделе — 1996 час.;

при 39-часовой рабочей неделе — 1950 час.;

при 38,5-часовой рабочей неделе — 1925 час.;

Норма продолжительности рабочего времени 2014 год

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

від 04.09.2013 р. N 9884/0/14-13/13

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися зазначеним нижче.

Як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Підприємства й організації під час укладення колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч. 1 цієї статті. У разі встановлення меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год. на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. N 163.

Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін.).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як за п’ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2014 р. на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться в такі святкові і неробочі дні:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

20 квітня — Пасха (Великдень);

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День Перемоги;

8 червня — Трійця;

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю у 2014 р. вихідний день у суботу 8 березня має бути перенесений на понеділок 10 березня, вихідний день у неділю 20 квітня має бути перенесений на понеділок 21 квітня, вихідний день у неділю 8 червня має бути перенесений на понеділок 9 червня, вихідний день у суботу 28 червня має бути перенесений на понеділок 30 червня, вихідний день у неділю 24 серпня — на понеділок 25 серпня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів ухвалюється роботодавцем самостійно видаванням наказу чи іншого розпорядчого документа.

Ухвалене роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах й організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50 — 53, 67 і 73 КЗпП.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2014 р. (додається), розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2014 р. становитиме:

при 40-годинному робочому тижні — 2002,0 год.;

при 39-годинному робочому тижні — 1957,8 год.;

при 38,5-годинному робочому тижні -1932,7 год.;

при 36-годинному робочому тижні -1807,2 год.,

при 33-годинному робочому тижні -1656,6 год.;

при 30-годинному робочому тижні -1506,0 год.;

при 25-годинному робочому тижні -1255,0 год.;

при 24-годинному робочому тижні — 1204,8 год.;

при 20-годинному робочому тижні -1004,0 год.;

при 18-годинному робочому тижні — 903,6 год.

Заступник Міністра —
керівник апарату

Норма продолжительности рабочего времени на 2016 год

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

від 20.07.2015 р. N 10846/0/14-15/13

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.

Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 163.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2016 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:

• 1 січня — Новий рік;

• 7 січня — Різдво Христове;

• 8 березня — Міжнародний жіночий день;

• 1 травня — Пасха (Великдень);

• 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

• 9 травня — День Перемоги;

• 19 червня — Трійця;

• 28 червня — День Конституції України;

• 24 серпня — День незалежності України;

• 14 жовтня — День захисника України.

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2016 році вихідний день у неділю 1 травня має бути перенесений на вівторок 3 травня, вихідний день у неділю 19 червня має бути перенесений на понеділок 20 червня.

Слід наголосити, що у 2016 році на 1 травня (неділю) припадає два свята — День міжнародної солідарності трудящих та Пасха (Великдень). При цьому, незважаючи на те, що з вихідним днем збігається два святкових дні, перенесенню підлягає лише один день — неділя (1 травня) на вівторок (3 травня).

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП України.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 — 53, 67 і 73 КЗпП України.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2016 рік (додається), розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2016 рік становитиме:

• при 40-годинному робочому тижні — 2003,0 години;

• при 39-годинному робочому тижні — 1957,8 годин;

• при 38,5-годинному робочому тижні — 1932,7 годин;

• при 36-годинному робочому тижні — 1807,2 годин;

• при 33-годинному робочому тижні — 1656,6 годин;

• при 30-годинному робочому тижні — 1506,0 годин;

• при 25-годинному робочому тижні — 1255,0 годин;

• при 24-годинному робочому тижні — 1204,8 годин;

• при 20-годинному робочому тижні — 1004,0 годин;

• при 18-годинному робочому тижні — 903,6 годин.

Додаток на 1 арк.

Заступник Міністра —
керівник апарату

Украина норма продолжительности рабочего времени на 2014 год